ВИПРАВДОВУВАЛЬНИЙ ВИРОК ЗАВДЯКИ ПОЛІГРАФУ

Ми неодноразово наголошували і продовжуємо наголошувати, що результати досліджень із застосуванням поліграфа враховуються судами України при винисенні рішень.

 

І, як показує практика, не тільки висновки судових психологічних експертиз із застосуванням поліграфа, а й довідки за результатами звичайних досліджень / тестів на поліграфі є доказами в судах.

Особа (дані приховано умисно) була звільнена від кримінальної відповідальності із винесенням виправдовувального вироку за результатами проходження тесту на поліграфі та з урахуванням інших доказів по справі.


Справа № 750/2854/23

Провадження № 1-кп/750/59/24

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 року м. Чернігів

 

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого – судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100150000159 від 04.06.2022, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Чернігівської області, Семенівського району, с. Машеве, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, одруженої, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою:   АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. НОМЕР_8 КК України (в редакції Закону України № 194-V111 від 12.02.2015),

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у злочині, передбаченому ч.5 ст. НОМЕР_8 КК України (в редакції Закону України Закону № 194-V111 від 12.02.2015), тобто у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби), в умовах воєнного стану, вчиненому за наступних обставин:

Близько 09 год. 00 хв. 24.02.2022 військовослужбовець військової служби за контрактом військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що вона є військовослужбовцем і повинна проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а також про відсутність правових підстав для розірвання контракту зі Збройними Силами України, грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, будучи зобов`язаною бездоганно і неухильно дотримуватися порядку несення військової служби, упродовж встановленого законом строку, винувати службові обов`язки та завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов`язок, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1,2 ст. 1, п.4 ст. 2 та ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинила виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишила НОМЕР_8 військовий госпіталь – військову частину НОМЕР_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

В період з 16.03.2022 по 20.03.2022 ОСОБА_3 перебувала на амбулаторному лікуванні у зв`язку з хворобою дитини ОСОБА_7 .

В період з 24.02.2022 по 03.06.2022 ОСОБА_3 перебувала у АДРЕСА_3 .

03.06.2022 молодший сержант ОСОБА_3 прибула до НОМЕР_8 військового госпіталю -військова частина НОМЕР_1 та заявила про себе.

Так, молодший сержант ОСОБА_3 внаслідок самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 – НОМЕР_8 військового госпіталю в період з 24.02.2022 по 15.03.2022 та з 21.03.2022 по 03.06.2022 обов`язки військової служби не виконувала, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначені періоди часу не вживала, а займалась особистими справами не пов`язаними з проходженням військової служби.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину за пред`явленим їй обвинуваченням за ч.5 ст. 407 КК України повністю не визнала та показала, що у вересні 2021 року вона вийшла з декретної відпустки працювати у військовому госпіталі військової частини НОМЕР_1 на посаді медсестри отоларингологічного відділення мала військове звання молодший сержант.

Її дитина пішла у садочок і дуже часто хворіла у зв`язку з чим вона також часто була на лікарняному. Останній раз була на лікарняному в лютому 2022 року і вийшла з лікарняного 23.02.2022. 24.02.2022 біля 03 чи 04 години їй зателефонував чоловік, повідомив, що почалася війна, щоб вона збирала речі і телефонувала у військовий госпіталь безпосередньому керівнику, щоб дізнатися, що їй робити.

Вона почала дзвонити в.о. старшої медсестри відділення ОСОБА_8 , але та не взяла трубку. Через 5 хвилин ОСОБА_8 перетелефонувала, сказала, що війна і що всіх збирають по тривозі. Вона завезла дитину до сестри і поїхала в госпіталь. В госпіталь вона прибуло о 06:00 чи о 06:30. Там вже знаходилися її співробітники.

При винесенні рішення суд врахував наступні докази:

копію медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_7 в КУ «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня», згідно якої 26.10.2018 встановлений діагноз: дисплазія правого к\с; затримка формування лівого к\с; 17.12.2018, 29.01.2019, 13.02.2019, 14.04.2022 тощо неврапотолог діагноз: синдром рухових розладів викликаний гіпоксично-травматичним ураженням ЦНС, синдром ліквородинамічних та рухових порушень внаслідок перинатального ураження ЦНС, субепітуальна зовнішня псевдо кіста зліва, мінімальна зовнішня гідроцефалія, поведінково-емоційний розлад, синдром підвищеної нервозності, розлад сну, органічний емоційний лабільний розлад, неврозоподібний стан з енкопрезом, поведінково-протесні реакції);

копію довідки № 177 про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді від 14.04.2022, згідно яких за станом здоров`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 потребує домашнього режиму та догляду матері;

довідку за результатами опитування із застосуванням поліграфа ОСОБА_3 від 15.11.2022, згідно якої свідчення останньої про те, що вона отримувала усний дозвіл від начальника кадрів госпіталю на залишення місця несення служби 24.02.2022 для евакуації дитини є достовірними; свідчення ОСОБА_3 про те, що вона залишила місце несення служби задля збереження життя дитини, є достовірними; свідчення ОСОБА_3 про те, що вона не прибула на службу до червня місяця, оскільки в госпіталі їй сказали, що її вивели за штат і їхати до них непотрібно, є достовірними; свідчення ОСОБА_3 про те, що її дитина має серйозні проблеми зі здоров`ям і їй потрібен постійний догляд, є достовірними;

копії довідок про реєстрацію місця проживання особи від 18.12.2019, згідно яких обвинувачена ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 23.10.2018 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_9 ;

копію направлення від 21.05.2023, згідно якого ОСОБА_7 встановлений діагноз: вроджена вада розвитку товстого кишечника; доліхосигма (Q43.89), поєднана із синдромом Пайера з вираженим порушенням моторно – евакуаторної функції товстої кишки та кологенного колостазу; вторинний коліт; не виключається ректальна форма хвороби Гіршпрунга, та остання направлена з КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ»;

копію відповіді командира тактичної групи «ІНФОРМАЦІЯ_5» від 28.06.2023, згідно якої майор ОСОБА_22 відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 30.12.2022 № 10014 з 01.01.2023 і по теперішній час приймає безпосередню участь у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в районі ведення воєнних (бойових) дій в Донецькій області;

копію відповіді начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 28.11.2022, згідно якої встановлено порушення командиром військової частини НОМЕР_1 пункту 9 розділу 111 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), у зв`язку з чим направлено лист-доповідь на адресу Командування Медичних сил ЗСУ для вжиття заходів дисциплінарного впливу.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину є недоведеною і така підлягає виправданню, з наступних підстав.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану» № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 почав діяти воєнний стан.

24.02.2022 приблизно з 05:00 до 07:00 по бойовій тривозі був зібраний особовий склад НОМЕР_8 військового госпіталю (військова частина НОМЕР_1 ) для забезпечення надання медичної допомоги пораненим, які повинні були надходити до госпіталю.

Відповідно до витягів із наказів начальника Національного військово-медичного клінічного центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (на 1100 ліжок) від 30.12.2021 № 33-РС, начальника Національного військово-медичного клінічного центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (на 1100 ліжок) від 18.01.2022 № 2-РС, начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (на 1100 ліжок) від 12.04.2022 № 52-РС, начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (на 1100 ліжок) від 22.10.2021 № 24-РС, контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, укладений з ОСОБА_3 строком на 3 роки, набирає чинності з 15.11.2021, станом на 24.02.2022 молодший сержант ОСОБА_3 проходила військову службу за контрактом на посаді медичної сестри отоларингологічного відділення НОМЕР_8 військового госпіталю (на 200 ліжок).

Як і всі інші військовослужбовці, обвинувачена ОСОБА_3 прибула зранку 24.02.2022 по бойовій тривозі до НОМЕР_8 військового госпіталю.

З обвинувального акту вбачається, що стороною обвинувачення ОСОБА_3 висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 194-V111 від 12.02.2015), тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), в умовах воєнного стану.

З об`єктивної сторони даний склад злочину полягає у залишенні в будь -який час військовослужбовцем території військової частини або місця служби, без дозволу відповідного командира (начальника), в умовах воєнного стану.

За твердженням обвинуваченої ОСОБА_3 в суді, 24.02.2022 вона з дозволу начальника адміністративного відділення ОСОБА_10 та подальшого дозволу начальника ЛОР відділення ОСОБА_9 залишила територію військової частини НОМЕР_1 з метою евакуювати власну дитину – доньку ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мала і продовжує мати хворобливий стан здоров`я. Ці твердження обвинуваченої підтвердили в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 , яка вказала, що в її присутності свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 казали ОСОБА_22 , що якщо її все влаштовує, її звільнять, може збиратися і вона вільна; свідок ОСОБА_24 , яка вказала, що дізналася від дівчат з ЛОР відділення про звільнення ОСОБА_3 ; свідок ОСОБА_46 , яка вказала, що 24.02.2022 в оглядовій чула розмову між ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 про те, що остання звільняється, збирає речі і йде до дитини та пізніше про це розповідав ОСОБА_9 у ЛОР відділенні в присутності інших працівників; свідок ОСОБА_22 , який підтвердив, що його дружина ОСОБА_3 йому повідомила, що вона підійшла до ОСОБА_9 , а той до ОСОБА_10 і повідомив, що її відпускають і щоб брала дитину і рятувала. Побічно наведені доводи обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджуються і тією обставиною, що НОМЕР_8 військовий госпіталь (військова частина НОМЕР_1 ) є військовим режимним об`єктом, який має особливий пропускний режим і за показаннями свідків: ОСОБА_46 , ОСОБА_32 , ОСОБА_38 вихід з території госпіталю можливий лише з дозволу керівництва (командира), наявність якого перевіряє черговий на пропускному пункті, телефонуючи відповідному керівникові (командиру). Отже, якщо обвинувачена ОСОБА_3 безперешкодно покинула територію військового госпіталю, то відповідний дозвіл від керівництва (командира) був нею отриманий.

Підтвердженням наведених міркувань можуть слугувати і результати опитування обвинуваченої ОСОБА_3 з використанням поліграфу на стадії досудового розслідування. І хоча використання поліграфу в кримінальному процесуальному кодексі прямо не передбачено, але суд приймає до уваги поширеність використання опитування за допомогою поліграфу у багатьох сферах соціальної діяльності людини, включаючи і державний сектор, високу вірогідність достовірності показників за результатами такого опитування, а також ту обставину, що опитування обвинуваченої ОСОБА_3 з використанням поліграфу на стадії досудового розслідування здійснювалося за ініціативою сторони обвинувачення незацікавленою збоку сторони захисту службовою особою ГУНП в Чернігівській області і отримані за результатами такого опитування відповіді на питання, хоча і не мають самостійного доказового значення, але в сукупності з іншими належними та допустимими доказами наведеними вище, ставлять під обгрунтований сумнів доведеність висунутого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України. Так, відповідно до довідки за результатами опитування із застосуванням поліграфа ОСОБА_3 від 15.11.2022, свідчення останньої про те, що вона отримувала усний дозвіл від начальника кадрів госпіталю на залишення місця несення служби 24.02.2022 для евакуації дитини є достовірними.

За змістом частин другої, третьої та четвертої статті 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати невинуватою та виправдати в пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.407 КК України (в редакції Закону № 194-V111 від 12.02.2015) за недоведеності в її діянні даного складу злочину.

 Суддя                                          ОСОБА_50


Повна версія вироку за посиланням:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/118716558