Офіційна психодіагностика
за міжнародними стандартамиМи діагностуємо:

Процес оцінки емоційного стану людини, її емоційної стійкості, реакцій на різні ситуації та здатності до емоційної саморегуляції.

Ми діагностуємо: інтенсивність емоцій, стабільність емоцій, адаптивність – здатність до керування емоціями в складних ситуаціях, тривалість емоційних станів.

Процес вивчення і оцінки індивідуальних психологічних характеристик особистості. Вона спрямована на виявлення ключових рис, схильностей та особливостей поведінки людини.

Ми діагностуємо: особистісні риси (екстраверсія, інтроверсія, емоційна стійкість, доброзичливість, відкритість до досвіду); самооцінку (визначення рівня впевненості в собі, адекватності самооцінки та її впливу на життя людини); емоційні реакції (оцінка рівня тривожності, депресії, здатності до емоційного самоконтролю); аналіз мотиваційних факторів.

Надважливий процес психологічного дослідження, заснований на принципі проекції, коли людині пропонується інтерпретувати неоднозначні, незавершені або багатозначні стимули.

Ми діагностуємо: несвідомі аспекти особистості, внутрішні конфлікти, мотивації, страхи та інші психологічні характеристики, глибинний аналіз особистості, особливо в ситуаціях, коли традиційні тестові методи можуть бути неефективними.

Основні проективні методики:

1. Тест Роршаха (плями Роршаха). Класичний тест, у якому людина інтерпретує симетричні чорнильні плями. Відповіді можуть дати уявлення про емоційні переживання, когнітивні процеси та внутрішній світ людини.
2. Тематичний апперцептивний тест (ТАТ). Людині показують серію картинок із неоднозначними ситуаціями, і вона повинна придумати історію на їх основі. Інтерпретація цих історій дозволяє виявити важливі теми та внутрішні конфлікти в житті людини.
3. Методика незавершених речень. Людині пропонують завершити речення на зразок “Мені не подобається, коли…”, “Я відчуваю себе щасливим, коли…”. Ці завершення допомагають виявити установки, цінності та проблемні аспекти особистості.
4. Малюнкові тести. Наприклад, тест “Малюнок людини”, тест “Малюнок сім’ї”. Людина малює фігуру або групу людей, і за цим малюнком психолог може інтерпретувати її уявлення про себе, свої стосунки з іншими, емоційні стани.
5. Тест Люшера. Кольоровий тест, у якому людині пропонують вибрати кольори в певному порядку. Вибір кольорів відображає емоційний стан, рівень стресу, внутрішні потреби.
6. Тест “Будинок-Дерево-Людина”. Цей тест передбачає малювання трьох об’єктів: будинку, дерева та людини. Кожен елемент може символізувати різні аспекти особистості та соціальних взаємодій.

Особливості проективної діагностики:

• Несвідоме розкриття. Оскільки людина часто не усвідомлює, як її інтерпретації відображають внутрішній світ, проективні тести дозволяють виявляти глибинні аспекти особистості.
• Відсутність правильної відповіді. У проективних тестах немає правильних чи неправильних відповідей, тому вони уникають типових свідомих соціально бажаних відповідей.
• Інтерпретація. Проективні тести вимагають складного аналізу та інтерпретації з боку кваліфікованого психолога, оскільки відповіді можуть мати багато значень.

Проективна діагностика є ефективним інструментом для вивчення глибинних рівнів психіки, проте потребує спеціальної підготовки для коректної інтерпретації результатів.

Процес оцінки та аналізу взаємодії особи між людьми, її емоційних, соціальних, когнітивних та поведінкових аспектів.

Ми діагностуємо: особливості комунікації, конфліктів, рівня довіри, співпраці, емоційного клімату тощо. Ця галузь психодіагностики використовується для покращення якості стосунків у сім’ях, робочих колективах, дружніх чи романтичних зв’язках.

Процес оцінки професійних якостей людини, таких як її знання, навички, здібності, професійна мотивація та готовність до виконання певної діяльності.

Ми діагностуємо: рівень професійної компетентності; сильні та слабкі сторони працівника; здібності і потенціал для професійного розвитку; відповідність працівника займаній посаді або специфічним вимогам професії.

Керує напрямком психодіагностики засновник та куратор авторської школи професійної психодіагностики кандидат медичних наук Михайло Ілліч Вигдорчик.

Автор численних досліджень, статей, монографій та есе з психодіагностики. Навчальна програма М.Вигдорчика “Метод портретних виборів Л.Сонді як інструмент теорії доля-аналізу” визнано Інститутом Сонді у Цюріху.

В нашій команді завідувачка кафедри диференціальної і спеціальної психології Національного університету імені І.І. Мечникова, професорка, докторка психологічних наук (19.00.01 – загальна психологія, історія психології) Наталія Володимирівна Родіна.

Наталія Володимирівна веде активну наукову діяльність та займається психологічною практикою. Серед важливих здобутків вченої — створення та розвиток наукової школи «Системне моделювання психологічних феноменів» та заснування Академії професійної психодіагностики, які вона і очолює.

Достовірність психодіагностичних досліджень є важливим аспектом для забезпечення точності результатів, на основі яких можна робити висновки про психологічні характеристики, здібності або стан людини.

Ми досягаємо найвищої в Україні достовірності досліджень завдяки:
1. Використанню валідних і надійних методик;
2. Стандартизації процедур досліджень, що виключає халатність або неуважність спеціаліста;
3. Об’єктивності досліджень, яка досягається через чіткі критерії оцінки та автоматизовані інструменти аналізу результатів.