Друзі, хочу прокоментувати ситуацію, яка насправді не про мене особисто, а про методи, якими деякі люди намагаються боротися з конкурентами.
Йдеться про Тетяну Морозову, керівницю ВАП та чорта української поліграфології.
Тетяна Морозова, поліграфолог, керівниця ВАП, чорт української поліграфології
Близько року тому вона почала називати мене “Донором” і поширювати історію, що я нібито здавав свій біоматеріал. Одразу скажу: я абсолютно нормально ставлюся до людей, які це роблять. Це приватне рішення дорослої людини, і в цьому немає нічого ганебного.
Пост Морозової в чаті поліграфологів
Я не розумію, звідки вона це взяла, і як це прийшло в її їб…ту голову, бо це не має жодного стосунку до мене. Але вже як є по факту. І головне тут не сама ця вигадка. Головне — механізм.
Морозова, яка вже давно ховає свого сина Олександра від призову в Канаді (відправила на навчання і з кінцями, син призивного віку, але в Україну ні ногою) – пише про членів НАПУ
Запам’ятайте цей механізм: коли немає аргументів — з’являється ярлик. Коли немає результатів — починається бруд.
В її хворій уяві дана історія повинна була мене дискредитувати і зробити, передаю її пряму мову «нерукопотисним для спільноти». Цілковитий маразм…
Коли людина не може перемогти тебе якістю роботи, кількістю клієнтів, масштабом навчання, командою, практикою і розвитком — вона починає вигадувати ярлики. Комусь одне прізвисько, комусь інше. На когось пише листи. На когось подає скарги. Когось намагаються виставити непрофесійним, аморальним або небезпечним.
І головне що ярлики і прізвиська вона дає всім поліграфологам, які складають їй конкуренцію і не поділяють її авторитаритаризм, так у неї:
Олег Назаров (судовий експерт-поліграфолог) – єбанутий Наполеон
Ігор Усіков (колишній Голова Колегії поліграфологів) – спалений уіпан
Володимир Ведмідь (Голова НАПУ) – Ботокс
Ігор Іщук (директор Правління НАПУ) – Донор
Юрій Ірхін (судовий експерт-поліграфолог) – клоун
Олексій Дубровський (розробник поліграфа Rubicon) – Хитрий єврей з голімим українським пз
Віталій Шаповалов (дилер Axciton) – сцикливий Віталька
Дмитро Попов і Євген Пучков (викладачі курсів НАПУ) – кончені ідіоти
Всі члени НАПУ – підари і кончені….
І ось скріни, які це підтверджують:
Це важливо не тому, що хтось когось назвав. А тому, що це показує систему мислення: не конкурувати — а принижувати. Не дискутувати — а таврувати. Не розвивати професію — а ділити людей на “своїх” і “ворогів”.
І все це вона подає під соусом “турботи про професію”. Але це не турбота про професію. Це токсичний спосіб боротися з тими, кого не можеш контролювати, кого боїшся.
Окремо хочу сказати про листи, заяви й скарги, які Тетяна Морозова роками пише на конкурентів до правоохоронних органів. У будь-якій професії можуть бути конфлікти. Можуть бути різні школи, різні методики, різні погляди. Це нормально. Але коли людина замість відкритої професійної дискусії обирає шлях скарг, звинувачень, звернень до різних органів і спроб втягнути державні інституції у конкурентну боротьбу — це вже не професійна позиція.
МОРОЗОВА – ЦЕ КУЛЬТУРА ДОНОСІВ
Все дійшло до того, що вона на своїх колег пише доноси в правоохоронні органи, за що її прозвали вже чортом української поліграфології, тут детальніше:
https://polygraph.ua/lyst-morozova-chort-ukrayinskoyi-poligrafologii/
І тут варто поставити просте питання: якщо людина так бореться з конкурентами сьогодні, то що вона зробить завтра з тими, хто вийде з-під її контролю?
І саме це, на мою думку, є найбільш небезпечним для української поліграфології. Бо сьогодні вона пише на одного конкурента. Завтра — на іншого. Післязавтра — на будь-кого, хто став сильнішим, успішнішим або просто незручним.
Це вже не про Іщука, не про Ведмідя і не про НАПУ. Це про правила гри в професії. Або ми будуємо ринок на якості й довірі, або дозволяємо перетворити його на поле особистих розправ.
Ми з Володимиром Ведмідем свого часу були партнерами з Тетяною Морозовою. І з часом стало очевидно: ми дуже різні люди. Ми по-різному бачимо бізнес, партнерство, конкуренцію і професійну етику.
Ми за відкриту конкуренцію.
За командність.
За розвиток ринку.
За те, щоб люди обирали навчання не через страх, статус чи гучні прізвища, а через якість, практику і реальні результати.
Сьогодні НАПУ проводить значно більше досліджень, навчає значно більше людей, має сильнішу команду, більший офіс і більше практичних кейсів. І, схоже, саме це найбільше дратує тих, хто звик утримувати авторитет не результатами, а тиском, ярликами й скаргами на конкурентів.
Морозову відігнали від українського поліграфа «Рубікон», не дали дилерства, щоб вона не ганьбила його.
Чорнорота Тетяна Морозова
Поліграфологія не може належати одній людині і Тетяні Морозовій важко це прийняти. Знаєте, її авторитарність і ненависть до тих хто її випередив нагадує поведінку нашого їбанутого сусіда.
Поліграфологія – це професія, яка має розвиватися відкрито, чесно і конкурентно.
Професія, яка працює з правдою, не може триматися на брехні. Професія, яка вчить відповідальності, не може толерувати доноси як інструмент конкуренції.
Тому я звертаюся до тих, хто зараз обирає, де навчатися на поліграфолога.
Дивіться не тільки на дипломи, звання і книжки. Дивіться на культуру. На середовище. На те, як людина говорить про конкурентів. І особливо — як вона поводиться, коли конкуренти стають сильнішими.
Ми в НАПУ не вчимо писати скарги на конкурентів. Не вчимо вигадувати принизливі прізвиська. Не вчимо будувати професію на страху, заздрості й особистій неприязні.
Ми вчимо працювати з людьми, фактами і відповідальністю. І ще один важливий момент для тих, хто зараз спостерігає збоку: мовчання в таких історіях теж формує репутацію. Не лише того, хто це робить, а й тих, хто поруч із цим залишається.
І окремо звернуся до членів ВАП. Я впевнений, серед вас є нормальні фахівці, які не вступали в організацію для того, щоб бути частиною чужих конфліктів, образ, пліток і доносів. Але кожному варто поставити собі питання: чи хочу я, щоб моє ім’я асоціювалося саме з такими методами?
Бо сьогодні вона вигадала щось про мене. Завтра вона пише скаргу на іншого конкурента. Післязавтра — може написати на вас, якщо ви раптом станете незручними.
Для мене це питання принципу.
У професії, яка працює з правдою, не може бути нормою вигадування бруду про конкурентів. Не може бути нормою приниження людей. Не може бути нормою використання скарг, пліток, ярликів і доносів замість відкритої професійної дискусії.
Якщо ви обираєте навчання — обирайте середовище.
Якщо обираєте асоціацію — дивіться на цінності.
Якщо обираєте наставника — дивіться не лише на регалії, а на поведінку.
З повагою, поліграфолог Ігор Іщук
P.S. додам слова, за яким знайдуть Морозову ті, хто ще її не знає: Тетяна Морозова курси поліграфологів; Морозова Тетяна Романівна ВАП; Морозова курси ВАП; Тетяна Морозова навчання поліграфологів; поліграфолог відгуки; Морозова центр поліграфних досліджень; ВАП курси поліграфологів; Всеукраїнська асоціація поліграфологів курси; курси поліграфологів ВАП викладачі; Морозова поліграфолог відгуки; курси поліграфологів ВАП відгуки; ВАП поліграфологи відгуки; Морозова ВАП відгуки, президент ВАП Морозова, доктор наук Морозова, експерт поліграфолог Тетяна Морозова, методика виявлення прихованої інформації Морозової МВПІ.
