Нещодавно мережею розлетілись страшні фотознімки понівечених діток-сиріт з дитячого притулку під Києвом. Те, що ми спостерігали на зображеннях шокувало. Але не лише об’єднання експертів-поліграфологів «Ведмідь, Іщук та партнери», а й журналістів програми «ГОВОРИТЬ ВСЯ КРАЇНА». Отримавши запит на перевірку на поліграфі, наш поліграфолог Ігор Іщук одразу зайнявся підготовкою до тесту.
Першими про страшну історію дізнались за кордоном. Небайдужому американському подружжю написала сестра найскривдженішої із усіх маленької Карини, яка була свідком побиття. Уявіть собі маленьку дівчинку з 15 страшними порізами на тілі від стороннього предмету. Велика кількість запитань, відсутність відповідей та шок від нерозуміння як же таке може статись? Тим паче, прямо у самісінькому серці України.
Подружжя Ален та Аніта терміново вилетіли в Україну з метою допомогти дівчинці. «На цьому моменті ми відчули гнів та злість. Чому це сталося з бідною маленькою дівчинкою? Це було нестерпно…», – згадує чоловік.
Кого ж ми будемо перевіряти на поліграфі? За що і хто бив дитину лозиною? Чи не єдина це жертва дорослого виховання?
Звісно, важко уявити, що ж пережила маленька дівчинка. Уявіть нестерпну біль дитини, яку покарали за бешкетування. Побачивши фото скривдженого дитячого тіла, ми також пережили шок. Ігор Іщук поклав увесь професіоналізм для вирішення даної ситуації. Надіслані американському подружжю світлини вражали.
Ален та Аніта минулого року забирали до себе Карину на якийсь час погостювати. Саме тому діти пожалілись їм. Однак подружжя стверджує, що Карина поводила себе чемно та зразково. Проте як можна допустити таке звірство, якщо ми говоримо про дітей? Безперечно, головні підозри впали на персонал центру сімейного типу. Всі експерти були впевнені в одному – це сталось не вперше. Ми мали зробити усе можливе, щоб врятувати дітей.
Неоднозначність даної історії була у тому, що вже дорослі вихованці центру стверджували, що такого не могло статись в принципі. Крім того, далеко не всі вірять у версію тортур. Вони лише хвалили виховательку, на яку впали всі підозри. Що ж насправді відбулось і чи могли діти вигадати побиття? Ви вже зрозуміли, що допомогти дізнатись правду може тільки поліграф.
Ситуація вимагала невідкладності і ми мали розкласти все по полицях. Подія з дітками вже набула статусу міжнародного скандалу: вихователька у слідчому ізоляторі, а представники соціальних служб запевняють, що «катівня» взагалі не являється державним закладом або дитячим центром сімейного типу. Тобто діти мали б перебувати під опікунством лише однієї особи – пана Миколи. Але до чого тут вихователька Ірина, яка не може в такому разі приймати участь у вихованні дітей-сиріт?
Так як горе-вихователька під слідством, ми спробували з’ясувати правду шляхом дослідження на поліграфі колишніх вихованців того самого закладу. Всі ми були шоковані.
Ігор Іщук після тесту розповів, що колишнім вихованцям вдавалось на той час знаходити спільну мову з «опікунами» та мати дещо більш розширені права в моментах перебування у закладі. Насправді, вихователі так знущались над дітками, що ті навіть у зрілому віці не сприймають страшні тортури знущанням та для них це є нормою. Після тесту із використанням поліграфа Ігор розумів: вихованці захищають «вихователів», адже через роки несуть психологічну звичку бути приниженими. Вони точно бачили побиття, знущання та приниження збоку «персоналу» будинку. Для чого ж насправді вже дорослі вихованці шукають виправдання страшним тортурам? Дивіться за посиланням нижче:
