Ігор Іщук продемонстрував Defender Media, як проходять безпекові перевірки в оборонних компаніях

Головний редактор видання Defender Media Роман Судольський особисто пройшов поліграфологічне дослідження та комплексну психодіагностику, які застосовують під час відбору кандидатів на роботу в українські оборонні компанії.

Поліграфологічну частину перевірки провів Голова Правління Національної асоціації поліграфологів України, керуючий партнер Експертного об’єднання «Ведмідь, Іщук та партнери», психолог і експерт-поліграфолог Ігор Іщук.

Експерт-поліграфолог, керуючий партнер Об’єднання експертів-поліграфологів “Ведмідь, Іщук та партнери” Ігор Іщук


Навіщо оборонним компаніям поліграф

Український сектор defence tech активно розвивається та залучає дедалі більше фахівців. Водночас робота в оборонній сфері часто передбачає доступ до конфіденційної інформації, технологій, фінансових ресурсів і стратегічно важливих об’єктів. Саме тому фінальним етапом працевлаштування нерідко стає комплексна безпекова перевірка.

За словами Ігоря Іщука, від початку повномасштабної війни попит на поліграфологічні дослідження зріс щонайменше у п’ять разів. Значну частину замовлень сьогодні формують підприємства оборонно-промислового комплексу та defence-tech-компанії.

Поліграф у таких випадках використовується не як «детектор ідеальних людей» і не як засіб винесення вироку кандидату. Його основне завдання — виявити та мінімізувати ризики, які можуть мати критичне значення для конкретного роботодавця.


Як відбувається поліграфологічне дослідження

Професійна перевірка складається з кількох послідовних етапів:

  1. Підготовка — замовник разом із поліграфологом визначає найбільш актуальні для компанії ризики.
  2. Передтестова бесіда — експерт спілкується з кандидатом, уточнює обставини його професійного досвіду та погоджує формулювання запитань.
  3. Основне тестування — за допомогою спеціальних датчиків реєструються фізіологічні реакції під час відповідей респондента.
  4. Післятестова бесіда — поліграфолог уточнює реакції та обставини, які потребують додаткового пояснення.
  5. Підготовка висновку — замовник отримує професійно оформлений документ із результатами дослідження.

Під час передтестової бесіди Ігор Іщук одразу встановив, що Роман Судольський не є реальним кандидатом на працевлаштування, а його справжня мета — дослідити та описати процедуру для журналістського матеріалу.

Ця обставина має принципове методичне значення. Для повноцінного дослідження людина повинна мати реальну мотивацію пройти перевірку та усвідомлювати можливі наслідки її результатів. Якщо кандидат нічим не ризикує і сприймає процедуру лише як експеримент, інтенсивність та значущість його фізіологічних реакцій можуть відрізнятися.

Тому замість імітації повноцінної кадрової перевірки Ігор Іщук провів для журналіста детальну демонстрацію роботи поліграфа та пояснив логіку професійної інтерпретації поліграм.


Які ризики перевіряють у кандидатів

Перелік тем завжди формується індивідуально — з урахуванням посади, повноважень кандидата та специфіки підприємства. Найчастіше безпекові перевірки в оборонних компаніях охоплюють:

  • можливі залежності, борги та інші фактори вразливості;
  • розголошення конфіденційної або комерційної інформації;
  • несанкціоновану передачу відомостей конкурентам або третім особам;
  • приховані фінансові інтереси та конфлікти інтересів;
  • зв’язки з РФ, Білоруссю або тимчасово окупованими територіями;
  • співпрацю з представниками держави-агресора;
  • випадки крадіжок, шахрайства чи зловживання службовим становищем;
  • причетність до дій, які могли завдати шкоди попереднім роботодавцям.

При цьому оцінюється не формальна наявність певної обставини, а її реальний безпековий зміст. Наприклад, сам факт наявності родичів у РФ не є автоматичною підставою для негативного висновку. Значення мають характер контактів, спільний бізнес, майнові інтереси, ставлення до російської агресії та можливість впливу на кандидата.

Так само поліграфолог досліджує не будь-яке побутове обговорення роботи, а навмисне передавання конфіденційної інформації, отримання за це винагороди або співпрацю з конкурентами.


Що насправді реєструє поліграф

Під час демонстрації використовувався типовий комплекс датчиків, які фіксували:

  • особливості дихання;
  • електропровідність шкіри;
  • серцево-судинну активність;
  • зміни голосу;
  • рухову активність людини у кріслі.

Поліграф не «читає думки» та самостійно не визначає, говорить людина правду чи неправду. Обладнання реєструє комплекс фізіологічних змін, які виникають у відповідь на значущі стимули. Завдання кваліфікованого поліграфолога — правильно сформувати запитання, провести тестування відповідно до методики та професійно проаналізувати отримані поліграми.

Під час демонстраційного тесту журналіст мав відповідати «ні» на різні варіанти свого імені, зокрема й на справжнє. Реакції на сторонні імена поступово зменшувалися, тоді як на власне ім’я була зафіксована найбільш виразна фізіологічна реакція.

«Моя відповідь і реакція організму на неї вказують експерту на те, що я намагався приховати від нього правду», — поділився своїми спостереженнями Роман Судольський.


Психодіагностика як друга складова перевірки

Окрім поліграфа, журналіст пройшов комплексну психодіагностику. Вона включала оцінювання когнітивних здібностей, структури особистості, особливостей міжособистісної взаємодії, самоконтролю, емоційної стабільності та поведінки у стресових умовах.

За результатами кількох методик формується узагальнений психологічний портрет кандидата. Підсумковий звіт може містити інформацію про:

  • стиль комунікації та командної роботи;
  • рівень відповідальності;
  • особливості прийняття рішень;
  • ставлення до лідерства;
  • рівень самоконтролю;
  • поведінку в умовах стресу;
  • сильні сторони та потенційні зони розвитку.

Роман Судольський відзначив високу деталізацію отриманих результатів. За його словами, окремі висновки настільки точно відображали особистісні характеристики, що складалося враження, ніби фахівці «зазирнули в душу».


Інструмент оцінювання ризиків, а не остаточний вирок

Поліграф і психодіагностика не повинні бути єдиною підставою для ухвалення кадрового рішення. Вони надають роботодавцю додаткову інформацію, яка оцінюється разом із професійним досвідом кандидата, рекомендаціями, результатами співбесід і перевіркою документів.

Головна цінність таких досліджень полягає у зниженні невизначеності там, де ціна кадрової помилки може бути надзвичайно високою.

За висновком Ігоря Іщука, поліграф є насамперед інструментом мінімізації ризиків. Помітний профілактичний ефект виникає ще до початку дослідження: частина кандидатів, які приховують суттєву для роботодавця інформацію, відмовляється від проходження перевірки або просто не приходить на призначену зустріч.


Як кандидату підготуватися до перевірки

Перед поліграфологічним дослідженням необхідно виспатися, перебувати у нормальному фізичному стані та не вживати алкоголь, наркотичні речовини або препарати без медичних показань.

Не менш важливо розуміти, що метою перевірки є не пошук «бездоганної» людини, а визначення конкретних ризиків для конкретної посади. Тому найефективнішою стратегією для кандидата залишається відвертість. Спроби приховати інформацію або свідомо протидіяти дослідженню зазвичай помітні для досвідченого поліграфолога та лише створюють додаткові запитання.

Повний матеріал про особистий досвід проходження поліграфа і психодіагностики опубліковано на сайті Defender Media в межах спеціального проєкту Arming with Talents.

Стаття на ресурсі https://thedefender.media/:

Поліграф і психодіагностика: що насправді відбувається на безпековій перевірці в оборонних компаніях